• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Профорієнтаційна робота

ВИБИРАЮЧИ ПРОФЕСІЮ, ОБИРАЄШ МАЙБУТНЄ…

Шановний друже! Зараз ти навчаєшся в школі, а чи задумувався ти коли-небудь над тим, що ти будеш робити далі? Ким ти хочеш бути? Який шлях ти хочеш обрати?

Знаєш, кожна людина в житті замислювалась, чи правильний професійний вибір я зробила? Чи принесе мені моя робота задоволення, моральне та матеріальне? Якщо з дитинства ти мрієш бути лікарем і станеш ним, то можна сказати, що ти щаслива людина!!! Хтось інший мріє про великі статки, а ще хтось – приносити користь суспільству і людям. Всі мрії мають право на здійснення, але для цього потрібно зробити правильний вибір і працювати над цим, але не відриваючись від реалій сучасності. Тому що вибір професії – це чи не найскладніший, найважливіший і найвідповідальніший крок у житті кожної людини!

Від того, ким і яким бути, залежить і особисте щастя, і внесок у суспільну справу. Правильно зроблений вибір професії приносить людині задоволення працею як матеріальне, так і моральне, забезпечує швидке професійне зростання, робить працю радісною і творчою.

Професію слід вибирати свідомо, обдумано, враховуючи свої інтереси, нахили, здібності, внутрішні переконання, стан здоров’я, потреби суспільства у кадрах.

Вибір професії – тривалий пошук і його необхідно правильно організувати. Тому ми хочемо допомогти тобі зробити правильний вибір у житті, адже існує багато цікавих, творчих, необхідних професій, тобі лише потрібно вибрати ту, яка до душі, яка зробить тебе щасливою людиною і тут найголовніше – не схибити!!!

ПОРАДИ СТАРШОКЛАСНИКАМ. Хто допомагає (і заважає) вибрати професію?

Позиція старших членів сім’ї - які вважають, що несуть пряму відповідальність за твоє благополуччя і тому прагнуть нав’язати свою думку.

До речі, не так вже погано, коли хто-небудь за тебе переживає і хоче допомогти, але все таки - це твоє майбутнє. Залиши за собою остаточний вибір. І навіть право на помилку!

Позиція друзів і подруг - дружні стосунки в юнацькому віці часто дуже міцні і можуть серйозно впливати на вибір професії. Але спробуйте ухвалити незалежне рішення, знову-таки: це твоє майбутнє. Для цього слід дотримуватися правила - ухвалене рішення повинне відповідати твоїм інтересам, і нічиїм більше!

Позиція вчителів, шкільних педагогів - спостерігаючи за поведінкою, учбовою і позаучбовою діяльністю учнів, досвідчений педагог може знати багато такого, що приховано від непрофесійних очей. Тому, якщо у тебе виникли проблеми з вибором професії, запитай у вчителя. Звичайно, у того, якому ти довіряєш. І знову-таки, стеж, щоб остаточне рішення відповідало твоїм інтересам.

Особисті плани і уявлення про майбутню роботу. У тому числі і уявлення про передбачуваний рівень доходів. Щоб ці уявлення не були занадто відірваними від землі, потрібно постаратися дізнатися якомога більше про свою майбутню професію. Не соромся питати, знайомся з людьми, дізнавайся про все досконально. Краще витратити небагато часу сьогодні, чим кусати собі лікті після закінчення ВНЗ.

Здібності - спирайся на них не тільки за успіхами в навчанні, але і за досягненнями в найрізноманітніших видах діяльності. Не забувай також і про можливість удатися до допомоги психолога, пройти тестування, скористатися радою досвідченого педагога.

Рівень вимог на суспільне визнання. Як би складно це не звучало, суть приблизно така: кожна людина прагне визнання, воно є винятково важливим для особи. І тим не менше: не кожному призначено стати знаменитим співаком, видатним політиком або лауреатом Нобелівської премії. Плануючи свій трудовий шлях, зважай на реалістичність вимог. Адже за розчарування доводиться платити дуже дорого.

Інформованість - важливо подбати про те, щоб зібрані відомості про професію не виявилися спотвореними, неповними, односторонніми. Якщо професія тобі сподобалася просто тому, що в кіно це виглядає класно, дізнайся, як йдуть справи насправді.

Як?

Можна попроситися стати учнем або асистентом професіонала. Нехай спочатку тобі дістанеться сама нецікава робота: купувати для нього каву, виносити сміття або ввічливо посміхатися клієнтам, нічого. Тільки так ти за короткий строк дізнаєшся, як все насправді.

Прочитавши уважно цей список, ти зрозумієш, що здібності і таланти людини при виборі майбутньої роботи враховуються в останню чергу.

Чи правильно це?

Відповідь очевидна: звичайно, ні! Постарайся звернути пильну увагу на цей важливий компонент вибору, який єдиний може принести успіх в житті - власні таланти і здібності.

Вирішуючи, яка професія цікавить тебе найбільше, намагайся враховувати не лише думку твоїх батьків, друзів і знайомих, а, в першу чергу, те, що подобається саме тобі. Подумай, міг би ти займатися цією справою день за днем, протягом, можливо, не одного року, докладаючи максимум зусиль і старань? Адже зараз, щоб добитися в житті успіху, потрібно прагнути бути кращим в будь-якій з вибраних тобою спеціальностей.

Також ти повинен чітко визначитися: на що ти очікуєш від майбутньої професії. Для цього необхідно врівноважити твої професійні та особисті прагнення, а також реальні потреби на ринку праці і твої запити щодо професійної самореалізації:

- обрана професія і твої життєві цінності: наприклад, чи буде вона сприяти твоєму духовному зростанню, якщо для тебе це є важливим; чи зможеш ти, наприклад, займаючись музикою, вирішувати проблеми екології, якщо це один з твоїх найголовніших життєвих пріоритетів;

- твої життєві плани і обрана професія: якщо у твоїх планах, припустимо, є бажання об’їздити весь світ, то, вибравши професію вчителя, ти навряд чи зможеш досягти поставленої мети. Або ти мрієш про велику сім’ю, тоді, обравши професію капітана дальнього плавання або іншу, пов’язану з тривалими відрядженнями, ти, швидше за все, не відчуватимеш себе комфортно, перебуваючи багато часу далеко від родини;

- твої назрілі сьогоденні проблеми. Подумай, чи є у тебе можливість, перш за все матеріальна, вчитися на стаціонарі декілька років? Адже багато професій, наприклад лікаря, актора та інші, не припускають заочного навчання. Також важливо було б дізнатися наперед, де і в якому місті навчають обраній тобою спеціальності. Якщо у твої плани, з якихось причин, не входить переїзд на час навчання в інше місто, наприклад, хворіє хтось з батьків і йому потрібна твоя допомога і підтримка, переглянь свої плани і підбери щось аналогічне.

Можливо, з часом ти зможеш освоїти вподобану тобою спеціальність, адже зараз безліч людей здобувають другу освіту, чим заслуговують тільки пошани.

Реальне працевлаштування за обраною спеціальністю. Вивчи ринок вакансій на сьогоднішній день і його тенденції з перспективою на час твого навчання. Чи не буде так, що, провчившись 4-5 років, віддавши масу сил і коштів, тобі доведеться або терміново перенавчатися, або погоджуватися на роботу, яка має вельми віддалене відношення до твоєї професії, або взагалі його не має. В даному випадку, скоріш за все, тобі не обійтися без консультації фахівця служби зайнятості. Тільки він зможе кваліфіковано розповісти, на яке працевлаштування за твоїм фахом в даному регіоні ти реально можеш розраховувати.

Сім кроків до прийняття рішення.

Обираючи професію ви повинні пам’ятати про те, що вибір ваш ні в якому разі не може бути хаотичним, правильному вибору передує напружена аналітична робота, яку я раджу вам розпочати зі складання своєрідного плану, з семи кроків на шляху до успіху.

Ось вони:

Крок перший: складіть список професій, котрі вам подобаються, цікаві, за якими ви хотіли б працювати, котрі вам підходять.

Крок другий: складіть перелік вимог до професії, яку ви обираєте:

 професія, яку ви обираєте і майбутній рід занять ;

 професія, яку ви обираєте і життєві цінності ;

 професія, яку ви обираєте і життєві цілі ;

 професія, яку ви обираєте і ваші сьогоднішні проблеми ;

 професія, яку ви обираєте і реальне працевлаштування за спеціальністю ;

 бажаний рівень професійної підготовки ;

 професія, яку ви обираєте і ваші нахили та здібності ;

 бажаний зміст, характер і умови роботи.

Крок третій: визначте, наскільки всі перераховані вимоги значимі – можливо, менш важливі вимоги, котрі за великим рахунком, можна і не враховувати.

Крок четвертий: оцініть свою відповідність вимогам кожної з підходящих професій: проаналізуйте, чи розвинені у вас професійні якості, чи відповідають ваші інтелектуальні здібності, психологічні особливості, стан здоров’я вимогам професії.

Крок п’ятий: проаналізуйте, яка професія із всього переліку більше ніж інші підходить вам по всім пунктам.

Крок шостий: щоб впевнитися в правильності ваших роздумів, обсудіть своє рішення з батьками, друзями, вчителями, психологом, профконсультантом.

Крок сьомий: визначте основні практичні кроки до успіху: в якому навчальному закладі ви зможете отримати професійну освіту, як розвивати в собі професійно важливі якості, як можна отримати практичний досвід роботи з даної спеціальності, як підвищити свою конкурентноздатність на ринку праці.

Сьогодні 15 березня у рамках телевізійного марафону відбувся Всеукраїнський онлайн-урок «Обери професію своєї мрії та побудуй кар’єру». урок з профорієнтації – організовується другий рік поспіль та реалізується в рамках Всеукраїнського проєкту з профорієнтації та побудови кар’єри «Обери професію своєї мрії».

Організаторами Уроку виступили Міністерство освіти i науки України, Інститут модернізації змісту освіти, Асоціація інноваційної та цифрової освіти, Група «1+1 media», за підтримки Goethe-Institut в Україні.

Учні нашої школи також приєдналися до цього заходу для того, щоб дізнатися для себе нову інформацію, котру використати при обранні професії .

Спікерами виступили:

Провідний кар’єрний консультант Ганна Резніченко, яка розповіла як обрати професію своєї мрії. Що потрібно зрозуміти та знати, щоб вибрати галузь. Чому буває складно обрати професію, які є виклики.

Представник агропромислового холдингу «АСтарт-Київ» Лілія Марачканець надала інформацію про агропромисловий сектор, яка є ця професія в сучасному світі та в суспільстві, які відкриваються горизонти в данному секторі. На базі комплексу реалізовується проєкт для учнів «Моє майбутнє в Агро» який дає змогу відчути та побачити, що таке агропромисловість у реальному житті та зрозуміти чи хочете ви присвятити цьому своє життя.

Засновник компанії «Мета-TECH» Тимур Шимцедимов повідав про програмування, що потрібно для опанування даної професії та чи всім доступне програмування. На сайті компанії «Мета-TECH» є рання реєстрація для проходження курсу, у рамках котрого ви створите власний месенджер та зможете зрозуміти чи ваше це покликання.

Директор з персоналу лідера меблевого ринку країни компанії «ВіЯр» Ольга Правільєва розповіла якими навичками потрібно володіти, яка є програма та система навчання. При виробництві є профільний університет.

Та багато інших спікерів.

Так як обрати свою професію з такої кількості великих та різноманітних?

Про це розповіла виконавчий директор асоціації інноваційної та цифрової технології Марія Богуслав. Також надала інформацію про Всеукраїнський проєкт з профорієнтації заснований разом з МОН «Обери професію своєї мрії». Там можно пройти анкетування, отримати консультування, потрапити на онлайн-екскурсії на підприємства та багато іншого. І це все абсолютно безкоштовно.

Загалом урок вийшов цікавий, корисний, пізнавальний, учні дізналися про різноманітні професійні сфери та напрями від провідних українських роботодавців та кар’єрних радників, отримати корисну інформацію та поради щодо побудови успішної кар’єри.

Обирайте професію свідомо!

НЕ ПРОПУСТІТЬ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ УРОК З ПРОФОРІЄНТАЦІЇ «ОБЕРИ ПРОФЕСІЮ СВОЄЇ МРІЇ»!

Шановні учні, батьки та вчителі!

Запрошую вас приєднатися до Всеукраїнського уроку з профорієнтації «Обери професію своєї мрії», який відбудеться для учнів 7-11 класів всіх загальноосвітніх навчальних закладів 15 березня о 12.15 у прямому етері Єдиного Телевізійного Марафону на телеканалах: 1+1, ICTV, Інтер, СТБ, Суспільне, телеканал Рада.

Це унікальна можливість дізнатися про різноманітні професійні сфери та напрями, поспілкуватися з провідними українськими роботодавцями та кар’єрними радниками, отримати корисну інформацію та поради щодо побудови успішної кар’єри.

Всеукраїнський урок з профорієнтації – є щорічним уроком, який реалізується в рамках Всеукраїнського проєкту з профорієнтації та побудови кар’єри «Обери професію своєї мрії».

Організатори: Міністерство освіти i науки України, Інститут модернізації змісту освіти, Асоціація інноваційної та цифрової освіти, Група «1+1 media», за підтримки Goethe-Institut в Україні.

Долучайтеся! Бажаю вам цікавого та корисного перегляду!

Цикл фахових студій "Професійний тест-драйв для підлітків"

Нещодавно відбулася шоста зустріч циклу фахових студій "Професійний тест-драйв для підлітків" до якої долучилися учні 8 та 9-го класу гімназії "сучасної освіти №9 Меридіан" задля розширення колу професій, їх поняття та кому цікаво пов'язати своє професійне майбутнє з цим напрямком.

Тематика зустрічі була "Кар'єра в ІТ (фронтенд-розробник)", де вони мали змогу ближче познайомитися зі сферою інформаційних технологій, а конкретніше діяльністю фронтенд-розробника.

Поспілкувалися з молодою фахівчинею, Софією Позовою,однієї з найбільших у світі компаній-постачальників веб-рішень, яка обслуговує мільйони малих і середніх підприємств у всьому світі Front-end Developer у Newfold Digital Ukraine, про:

- чим саме займається фронтенд-розробник

- про роль додаткової освіти для айтішніка

- лайфхаки та бонуси професії

- про конкуренцію на ринку праці

Також фахівчиня відповіла на всі питання які цікавили учнів.

Зустріч відбулася змістовною та результативною.

Поради батькам про профорієнтацію.

У житті кожної дитини існує чимало ключових етапів: адаптація в дитячому саду, школі, становлення власної особистості, усвідомлення свого місця в сучасному суспільстві. Поряд з цим можна назвати факт професійного самовизначення. Саме від того в який навчальний заклад надійде ваша дитина, яку спеціальність він вибере, залежить його подальша кар'єра. Батьки часто приділяють увагу вивченню ринку праці: які професії найбільш затребувані на даний момент, які спеціальності принесуть більший дохід. Але разом з тим важливо приділяти увагу здібностям і бажанням вашої дитини. Можливо, він може стати прекрасним музикантом, художником, журналістом, або перекладачем. Тоді буде помилкою вчиться на факультетах технічної спрямованості. Саме в цей момент у дітей часто виникає конфлікт між бажанням отримати ту чи іншу спеціальність і рівнем самооцінки, який часто не збігається з дійсним рівнем психологічних можливостей підлітка, фінансовими можливостями сім'ї. Тому досить значна частина дітей не готова до вибору професії , хоча і має високий рівень домагань. Потрібно поставитися до процесу професійної орієнтації серйозно, знати, що цей процес складний, суперечливий, тривалий. Освітній заклад робить багато в формуванні професійних намірів. В процесі навчання на кожному занятті, знайомляться зі змістом самих різних професій. Також діти дізнаються, якими професійними якостями повинен володіти представник тієї чи іншої професії, навчаються оцінювати свої психофізичні особливості. Крім того, в школі працює психолог, який надає допомогу учням в їх самовизначенні. Але, незважаючи на такий великий обсяг профорієнтаційної роботи, що проводиться в школі, все ж на професійні наміри учнів у великій мірі впливають і сімейні традиції.

1. Інформацію про професійні плани дитини можна отримати тільки в ході відвертої бесіди з ним, ні в якому разі не на бігу. Найкраще завести розмову як би «до слова». При цьому намагайтеся проявляти терпіння, такт і щиру зацікавленість;
2. Якщо дитина не може чітко сформулювати свої плани, треба спробувати зрозуміти, з чим це пов'язано;
3. Корисно запропонувати дитині попрацювати на осінніх або зимових канікулах, вибравши якусь конкретну заняття;
4. Якщо Вас засмучує професійний вибір дитини, яка не відмовляє його і не забороняйте йому щось категорично. Постарайтеся з'ясувати, на чому заснований його вибір;
5. Якщо дитина тільки мріє, а нічого не робить, треба допомогти йому скласти конкретний план, обговоривши, скільки часу у нього є і що необхідно встигнути;
6. Допоможіть своїй дитині підготувати «запасний варіант» на випадок невдачі на обраному шляху.

Роль батьків у профорієнтації своїх дітей велика. Їх життєвий і трудовий досвід, авторитет, рівень матеріального забезпечення сім'ї дуже впливає на вибір майбутньої професії. Добре ставлення до своєї роботи з боку батька, матері, старших братів, сестер, їх задоволеність своєю професією, часто є достатнім моральним стимулом для того, щоб підліток зацікавився вмістом їх праці і надалі вибрав одну з «сімейних» професій. Рекомендації батькам по профорієнтації: Головне для батьків - віддавати собі звіт в тому, що вони лише допомагають дітям.

Професія, спеціальність, кваліфікація, посада, професійна діяльність

Одним з основних понять є поняття “професія”. Трактувань цього концепту в психолого-педагогічній літературі багато. Розглянемо деякі з них. Поняття “професія” може тлумачитися як заняття, що вимагає спеціальної підготовки, яку людина практикує регулярно, і слугує їй джерелом засобів до існування. Професія об’єднує групу людей, що зайняті однотипною діяльністю, всередині якої встановлюються певні зв’язки і норми поведінки.

Професія – це вид трудової діяльності людини, яка володіє певними загальними і спеціальними теоретичними знаннями і практичними навичками на основі спеціальної підготовки та досвіду роботи.

Спеціальність – конкретний, історично усталений вид трудової діяльності, що систематично виконується спеціалістом в межах певної професії. Наприклад, у професії слюсаря виділяють спеціальності слюсаря-ремонтника, слюсаря-складальника; у професії столяра – столяра-білодеревника, столяра-червонодеревника; у професії музиканта – скрипаля, піаніста, баяніста тощо. Отже, спеціальність виступає складником певної професії.

Якість трудової діяльності визначає кваліфікацію працівника, що залежить від спеціальної професійної підготовки, яка дає можливість виконувати роботу певного рівня складності. У змістовному сенсі йдеться про сукупність необхідних для виконання роботи професійних навичок, знань, умінь, досвіду, рівня освіти.

Кваліфікація – це показник рівня підготовки людини до діяльності у певній галузі праці, який враховує як якісні, так і кількісні характеристики. Вирізняють формальну та реальну кваліфікації. Так, кваліфікація працівника конкретної професії визначається сукупністю соціальних і професійно-кваліфікаційних вимог, які висуваються до його соціальних і професійних здібностей, що зумовлюють якісну основу кваліфікації та її зміст. При цьому здібність людини до певної діяльності реалізується як “всередині” професії, так і в сфері певного кола професій. Кваліфікація всередині професії має певні рівні, які характеризують ступінь готовності людини до праці в межах однієї й тієї ж професії, що відображено у розрядах тарифної сітки. Міжпрофесійна кваліфікація визначається рівнем загальноосвітньої, загальнотехнічної і професійної підготовки, яка потрібна для виконання конкретної діяльності працівника, фахівця і розглядається з позицій не лише змісту, а й характеру праці.

Поняття “посада” є менш визначеним. Наприклад, під посадою розуміють різновид керівної роботи, або посада збігається з розумінням кваліфікації (старший, молодший співробітник). Посада характеризує вид трудової діяльності, що вимагає певних професійних знань і навичок, які набуваються в процесі спеціального навчання чи досвіду роботи. Посада ж визначає коло обов’язків, прав і відповідальність працівника.

Особливе місце в сучасному суспільстві посідає професійна діяльність. Професійна діяльність – це соціально значуща діяльність, виконання якоївимагає наявності спеціальних знань, умінь і навичок, а також професійно обумовлених якостей особистості. У вузькому розумінні професійна діяльність – процес виконання спеціалістом різних завдань професійного характеру.

Усе розмаїття видів діяльності можна поділити на працю фізичну і розумову. До фізичної праці належать різні види виробничої, технічної діяльності. Предметом її є матеріал, який дає природа і який обробляють за допомогою різноманітних знарядь. Фізична праця потребує докладання фізичних сил, напруження м’язової системи. Результат її – матеріальні продукти, потрібні для задоволення потреб людини. Результат розумової праці – образи, думки, ідеї, проекти, втілені в матеріальні форми (літературні та музичні твори, живопис, різьблення тощо).

Професійна діяльність особистості має такі основні характеристики:

• мотив
• мету
• предмет
• структуру
• засоби.

Мотивом діяльності називають те, що спонукає її, заради чого вона здійснюється. Мотиви людської діяльності можуть бути найрізноманітнішими: органічними, функціональними, матеріальними, соціальними, духовними. Органічні мотиви спрямовують на задоволення природних потреб організму. Такі мотиви пов’язані зі зростанням, самозбереженням і розвитком організму. Це виробництво продуктів харчування, одягу, будівництво житла тощо. Функціональні мотиви спонукають до культурних форм активності, наприклад до ігор і занять спортом. Матеріальні мотиви – до створення предметів домашнього вжитку, різноманітних речей та інструментів, безпосередньо у вигляді продуктів, що обслуговують природні потреби. Соціальні мотиви зумовлюють різні види діяльності, спрямовані на те, щоб посісти певне місце в суспільстві, здобути визнання і повагу оточуючих. Духовні мотиви пов’язані із самовдосконаленням людини.

Предметом діяльності називають те, з чим вона безпосередньо має справу. Так, наприклад, предметом пізнавальної діяльності є інформація, предметом навчальної діяльності – знання, вміння та навички, предметом трудової діяльності – створюваний матеріальний продукт.

Будь-яка діяльність має певну структуру. У ній зазвичай виділяють дії й операції як основні складники діяльності. Дією називають частину діяльності, що має самостійну, усвідомлену людиною мету. Наприклад, дією, внесеною у структуру пізнавальної діяльності, можна назвати одержання книжки, її читання; діями, що входять до складу трудової діяльності, вважають ознайомлення із завданням, пошук потрібних інструментів і матеріалів, розроблення проекту, технології виготовлення предмета тощо; діями, пов’язаними з творчістю, є формулювання задуму, поетапна його реалізація.

Операцією іменують спосіб здійснення дії. Скільки є різноманітних способів виконання дії, стільки можна виділити різних операцій. Характер операції залежить від умов виконання дії, наявних у людини вмінь і навичок, інструментів і засобів виконання дії. Наприклад, різні люди запам’ятовують інформацію і пишуть по-різному. Це значить, що дію щодо написання тексту або запам’ятовування матеріалу вони виконують за допомогою різних операцій. Операції, яким людина віддає перевагу, характеризують індивідуальний стиль її діяльності. Засобами діяльності є інструменти, якими людина користується, виконуючи ті або інші дії й операції. Розвиток засобів діяльності веде до її удосконалення, у результаті чого діяльність стає більш продуктивною та якісною. Мотивація діяльності у перебігу її розвитку не залишається незмінною. Так, наприклад, у трудової або творчої діяльності згодом можуть з’явитися інші мотиви. Іноді дія, раніше внесена до складу діяльності, може виділитися з неї і набути самостійного статусу, перетворитися на діяльність із власним мотивом. У такому разі ми відзначаємо факт появи нової діяльності. У міру розвитку людини, з віком, змінюється мотивація її діяльності.

Зміни особистості у професійній діяльності відбуваються особливо інтенсивно у зв’язку з її визначальною роллю в активності суб’єкта діяльності. Під час тривалої професійної праці у певних соціально-економічних умовах формуються не тільки окремі професійно орієнтовані психічні і фізіологічні функціональні системи, є й особистість із визначеними ціннісними орієнтаціями, характером, стилем спілкування.

Матеріальні і духовні цінності створюються працею людей. В Україні працюють багато підприємств (заводів, фабрик, шахт, селянських господарств), що виробляють промислові товари, продукти тощо, а також установ та закладів (шкіл, лікарень, бібліотек, театрів), що надають певні послуги. Сукупність підприємств, установ, закладів, які виробляють однорідну продукцію чи надають послуги, що задовольняють однорідні потреби, утворює галузі. Наприклад, сільське господарство – це сукупність підприємств, що виробляють рослинницьку і тваринницьку продукцію (зерно, молоко, м’ясо тощо), галузі охорони здоров’я – сукупність закладів, що запобігають хворобам і лікують людей. Великими галузями є промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, освіта, охорона здоров’я. Вони тісно пов’язані між собою і разом утворюють господарство (господарський комплекс), або економіку країни. Оскільки кожна галузь має свою спеціалізацію, то між ними відбувається обмін продукцією чи послугами.

Існує класифікація професій за галузевою ознакою: промислові; сільськогосподарські; транспортні; торгівельні; адміністративно-управлінські; канцелярські; медичні, педагогічні; юридичні; військові; наукові; мистецькі; спортивні та інші. Але за цієї класифікації ряд професій не завжди можна віднести до одного із зазначених типів. Крім того, з одного боку, в межах кожного з типів є мало подібних між собою професій, а з іншого, деякі професії з різних груп мають подібні психологічні характеристики (лікар, педагог). Нарешті, професії наукових працівників можуть бути представлені і в медицині, і в педагогіці, і в сільському господарстві. Адже одна галузь об’єднує спеціалістів різних професій. Так, у легкій промисловості працюють модельєри-конструктори, слюсарі, швачки-мотористки, економісти тощо. Вони різняться за психологічною характеристикою праці. Немає можливості порівняти особистісні якості (інтереси, нахили, здібності) людини з вимогами галузі промисловості загалом.

МОТИВИ ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ

Нині важливим фактором, що забезпечує успіх людини у діяльності, вважають не тільки її здібності, а й мотивацію. Мотивація – це рушійна сила, енергія, що спрямовує людей до бажаного для них результату. Поняття “мотив” походить від латинського movere – рухати, штовхати і означає спонукання до дії, те, що примушує людину до дії. Уявлення про мотивацію виникає, коли ми намагаємося пояснити поведінку людини. Це пошук відповідей на запитання: “чому?”, “навіщо?”, “з якою метою?”, “заради чого?”, “який сенс?”.

Мотивація – це сукупність спонукальних факторів, які визначають поведінку людини; це всі мотиви, потреби, стимули, ситуативні чинники, які зумовлюють активність особистості.

З усіх спонукальних факторів найбільш важливими вважають потреби. У психології потреба визначається як необхідність, яку відчуває людина, у певних умовах життя і розвитку. Вони є особливою сутнісною силою, внутрішньою енергією особистості, що заряджає її для дій із забезпечення самозбереження і саморозвитку. Існує багато теорій потреб. Найбільш відомою є загальна система основних потреб людини, яку виклав у класичній праці “Мотивація й особистість” А. Маслоу.

На основі системи потреб А. Маслоу сучасними дослідниками шкільної профорієнтації розроблено структуру, в якій можна виділити п’ять основних мотивів трудової діяльності людини.

1. Мотив заробітку. Люди з таким провідним мотивом здатні піти на ризик, зневажити стабільністю заради високого заробітку, готові працювати за мінімального спілкування, не прагнуть престижу й визнання та не розглядають творчість і зміст праці як важливий стимул у роботі.

2. Мотив стабільності. Ці люди можуть знехтувати іншими мотивами заради постійної роботи й гарантії нехай і не найвищого заробітку.

3. Мотив спілкування. Для людей з таким провідним мотивом головне – колектив, відносини з колегами, прагнення належати до певної соціальної групи. Людина працює на цій роботі тому, що її оточують цікаві люди, дружний колектив, спілкування приносить їй радість.

4. Мотив кар’єри, визнання, поваги. У цьому разі основним мотивом є прагнення отримати визнання за свою працю. З одного боку – повагу серед колег, керівництва, а з іншого – бажання мати престижну роботу, професію, яка є престижною серед знайомих і друзів.

5. Мотив самореалізації через професійну діяльність. Людина прагне стати “класним” фахівцем, творити, досягти високого професійного рівня; це пов’язане не з оплатою праці, повагою, визнанням на роботі, а з тим, що високий професіоналізм дає задоволення людині від самої трудової діяльності.

Здебільшого людина працює, щоб задовольнити не тільки одну головну потребу, а хоче, щоб і колектив був чудовий, і робота цікавою, і колеги поважали. Але ступінь важливості цих бажань може бути різним.

Зовнішні (об’єктивні) і внутрішні (суб’єктивні) фактори вибору професії. Вибір професії – системний процес і, як будь-яка діяльність, він визначається комплексом зовнішніх і внутрішніх факторів.

Відомий дослідник Є. Клімов вирізняє вісім основних факторів, що визначають професійний вибір:

1. Позиція старших членів сім’ї (батьків або осіб, які їх замінюють).
2. Позиція однокласників, друзів (однолітків).
3. Позиція вчителів, шкільних педагогів, класного керівника.
4. Особисті професійні плани.
5. Здібності.
6. Рівень домагань суспільного визнання.
7. Інформованість.
8. Схильності.

Для того, щоб краще орієнтуватися у великому розмаїтті мотивів, їх поділяють на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні мотиви вибору тієї чи іншої професії:

• відповідність здібностям, призначенню;
• можливість особистісного розвитку;
• суспільна та особиста значущість;
• задоволення, яке приносить робота завдяки її творчому характеру.

Внутрішня мотивація виникає з потреб самої людини, тому на її основі вона працює із задоволенням, без зовнішнього тиску.

Зовнішні мотиви:

• заробіток;
• престиж;
• тиск інших людей;
• особливі обставини тощо.

Зовнішні мотиви можуть бути розділені на позитивні і негативні. До позитивних мотивів належать: матеріальне стимулювання, можливість просування по службі, престиж, тобто стимули, заради яких людина охоче буде працювати. Негативні мотиви: вплив на особистість шляхом тиску, маніпулювання та інших дій негативного характеру. Дослідження свідчать, що найбільш ефективним щодо задоволеності працею і її результатами є перевага внутрішніх мотивів у сукупності з позитивною зовнішньою мотивацією.

Як правильно вибрати професію?

Кожна людина хоча б раз в житті обирала собі професію. Щоб прийняти правильне рішення, необхідно враховувати ряд факторів – власні побажання, психологічні особливості та можливості, не слід забувати й про потреби на ринку праці. Щоб дійти до зваженого рішення при виборі професії, потрібно зробити наступні кроки:

Сім кроків до зваженого рішення
1. Скласти список відповідних професій
Складіть список професій, які Вам подобаються, цікаві, за якими Ви хотіли б працювати, які Вам підходять.

2. Скласти перелік вимог до професії, що обирається
Складіть перелік своїх вимог:
професія, що обирається, й майбутній рід занять;
професія, що обирається, й життєві цінності;
професія, що обирається, й життєві цілі;
професія, що обирається, й сьогоденні гарячі проблеми;
професія, що обирається, й реальне працевлаштування за фахом;
бажаний рівень професійної підготовки;
професія, що обирається, й мої схильності й здібності;
бажані зміст, характер й умови роботи.

3. Визначити значимість кожної вимоги
Визначте, наскільки всі перераховані вимоги значимі. Може бути, є менш важливі вимоги, які, за великим рахунком, можна й не враховувати.

4. Оцінити свою відповідність вимогам кожної з підходящих професій
Крім тих вимог, які є у Вас до професії, існують і вимоги самої професії. Проаналізуйте, чи розвинені у Вас професійні якості, чи відповідають ваші інтелектуальні здібності, психологічні особливості, стан здоров’я вимогам професії.

5. Підрахувати й проаналізувати результати
Проаналізуйте, яка професія із усього списку більше інших підходить Вам по всіх пунктах.

6. Перевірити результати
Щоб переконатися в правильності Ваших міркувань, обговоріть своє рішення із друзями, батьками, вчителями, психологом, профконсультантом.

7. Визначити основні практичні кроки до успіху
Отже, Ви прийняли рішення, тепер важливо визначити: у якому навчальному закладі Ви зможете одержати професійну освіту, як розвивати в собі професійно важливі якості, як можна отримати практичний досвід роботи з даної спеціальності, як підвищити свою конкурентноздатність на ринку праці.

Що впливає на вибір професії?

Які фактори обумовлюють вибір людиною тієї або іншої професії? На практиці виявляється, що схильності враховуються в останню чергу, а от думка батьків впливає в першу чергу. Існує 8 факторів вибору професії (за Е.А. Клімовим):

Позиція старших членів родини
Є старші, які несуть пряму відповідальність за те, як складається твоє життя. Ця турбота поширюється й на питання про твою майбутню професію.
Позиція товаришів, подруг
Дружні зв’язки у твоєму віці вже дуже міцні й можуть сильно впливати на вибір професії. Можна дати лише загальну пораду: правильним буде рішення, що відповідає твоїм інтересам і збігається з інтересами суспільства, у якому ти живеш. …
Позиція вчителів, шкільних педагогів
Спостерігаючи за поведінкою, навчальною і позанавчальною активністю учнів, досвідчений педагог знає багато такого про тебе, що приховано від непрофесійних очей і навіть від тебе.
Особисті професійні плани
Під планом у цьому випадку маються на увазі твої уявлення про етапи освоєння професії.
Здібності
Про своєрідність своїх здібностей треба судити не тільки по успіхах у навчанні, але й по досягненнях у найрізноманітніших видах діяльності.
Рівень вимог на суспільне визнання
Плануючи свій трудовий шлях, дуже важливо подбати про реалістичність своїх вимог.
Інформованість
Важливо подбати про те, щоб відомості, що здобуваються тобою, про ту або іншу професію не виявилися перекрученими, неповними, однобічними.
Схильності
Схильності проявляються в улюблених заняттях, на яких витрачається більша частина вільного часу. Це – інтереси, підкріплені певними здібностями.

Помилки при виборі професії

1. Обираючи професію, не мають про неї достовірної інформації.

Більшість молодих людей, які розмірковують про подальші освітні плани або про працевлаштування, взагалі дуже мало поінформовані про те, які бувають професії і, й чим займаються їхні представники. Сутність не в назві професії, а в тому, що саме і в яких умовах потрібно буде робити.

Важливо замислитися ще й над такими питаннями: які вимоги професія висуває до здібностей людини та які протипоказання має; який рівень підготовки потрібен для оволодіння нею; де її можна здобути; чи надає вона перспективи кар’єрного росту та з чим саме вони пов’язані, чи затребувана професія на ринку праці.

2. Ставлення до вибору професії як до незмінної

У будь-якій сфері діяльності відбувається зміна занять, посад у міру росту кваліфікації людини. При цьому найбільших успіхів досягає той, хто добре пройшов початкові щаблі.

Проаналізуйте ситуацію на ринку праці. Зверніть увагу на те, що з кожним роком з’являються все нові професії. Будьте готові до того, що прийдеться регулярно підвищувати кваліфікацію, освоювати суміжні спеціальності. Не бійтеся того, що вибір професії зараз, в 9 чи 11-му класі, фатальним образом визначить всю Вашу долю. Зміна вибору, освоєння нової спеціальності зробить Вас цінним фахівцем, необхідним у міждисциплінарних областях діяльності. Перша професія, навіть якщо Ви потім передумаєте й знайдете щось більш привабливе, знадобиться в несподіваних ситуаціях

3. Учні орієнтуються тільки на такі ознаки, як престижність або прибутковість.

По-перше, оплачується не професія, а посада, тобто виконання конкретних функцій у тій або іншій організації. Звісно, потенційний рівень прибутковості в різних сферах діяльності різниться, але річ, насамперед, не в професії як такій, а в місці роботи людини, її статусі, рівні майстерності, балансі попиту та пропозиції на ринку праці.

По-друге, ті професії, що сприймаються як престижні, насправді далеко не обов’язково найприбутковіші. Адже тих, хто бажає їх здобути, зазвичай виявляється набагато більше, ніж потрібно. Крім того, саме поняття “престижність” досить відносне: воно залежить від кола спілкування і швидко змінюється.

Відносно професії забобони проявляються в тім, що деякі важливі для суспільства професії, заняття вважаються нищими, непристойними (наприклад: сміттяр).

Економіст або психолог нітрохи не більш корисний для суспільства, ніж хімік або слюсар. Престижність професії повинна враховуватися – але після врахування Ваших інтересів і здібностей. Інакше будете володарем (якщо будете) “модної”, але не тієї спеціальності, що приносить задоволення.

4. Ототожнення шкільного навчального предмета із професією або погане розрізнення цих понять

Ставлять знак рівності між професією та навчальним предметом. Поширена омана школярів, а часом і студентів, полягає в міркуванні за принципом: “подобається література, то буду літератором”. Можна бути редактором, коректором, викладачем мови та літератури, перекладачем, науковим співробітником в галузі філології й т. д. Це різні професії, і діяльність їхніх представників не дуже схожа на ту, яку виконують школярі на уроках літератури.

Приведемо ще такий приклад.

Є такий предмет, як іноземна мова, а професій, де потрібна здібність до мови, багато – перекладач, екскурсовод, телефоніст міжнародного зв’язку тощо.

Тому при виборі професії треба враховувати, які реальні заняття й професії за цим предметом стоять.

Для цього найкраще не просто вивчити професіограми або словники професій. Варто проаналізувати газети з вакансіями на біржі праці (там звичайно вказується, яка освіта потрібна для конкретної вакансії). Наприклад, людина з лінгвістичною освітою (“українська мова й література”, “іноземна мова” у школі) може працювати й викладачем, і перекладачем, і редактором, і серетарем-референтом. До того ж май на увазі, що професій існує більше, ніж шкільних предметів. Можна стати юристом, маркетологом, апаратником. Професії звичайно можуть бути асоційовані з декількома шкільними предметами (звичайно відповідають вступним іспитам у ВНЗ при вступі на цю спеціальність). Скажімо, майбутньому економістові в школі може подобатися одночасно й математика, і географія.

5. Перенесення ставлення до людини-представника тієї або іншої професії на саму професію

При виборі професії треба враховувати насамперед особливості даного виду діяльності, а не вибирати професію тільки тому, що тобі подобається або не подобається людина, що займається даним видом діяльності. Якщо нам подобається або не подобається конкретна людина, це ніякою мірою не є характеристикою її спеціальності й не свідчить про те, що й нам варто нею оволодіти (чи не оволодіти).

Особливо небезпечне зачарування викладачем (якщо тебе захоплює щиросердність фізика – це не означає, що тобі подобається фізика сама по собі, поза “комплектом”). Крім того, часто юнаки роблять помилку, намагаючись одержати професію кумира – спортсмена, політика, журналіста, артиста. Спортсмени – вони не всі такі.

Отже, висновок: “хороша людина” – це не професія.

6. Вибір професії під впливом товаришів (за компанію, щоб не відстати)

За цією позицією стоїть відхід від особистої відповідальності за ухвалення рішення. Професію ми вибираємо за своїм “смаком” й “розміром” так само, як одяг і взуття.

Почуття групи, орієнтація на однолітків – дуже позитивні особливості юнаків твого віку. Вони потрібні для освоєння норм поведінки в суспільстві, формування образу “Я” і самооцінки. Тому оглядайся на інших, порівнюючи (себе із друзями), а не сліпо повторюючи. Намагайся побачити, чим ти відрізняєшся від товаришів – і в чому ви подібні. Це допоможе зрозуміти, що якщо Вася йде на пожежника (а він – ризикова людина), тобі ця професія може не сподобатися (адже ти дуже обережний і розважливий).

Але іноді, до речі, такий вибір може виявитися успішним – адже в компанії найчастіше збираються люди, здатності й інтереси яких значною мірою збігаються. Однак це лише елемент везіння-невдачі, а не наслідок усвідомленого й осмисленого рішення.

7. Захоплення тільки зовнішньою або якою-небудь частковою стороною професії

За легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть напружена, буденна праця.

А журналісти не завжди виступають у телепередачах – частіше вони перелопачують масу інформації, архівів, розмовляють із десятками людей – перш, ніж підготують 10-хвилинне повідомлення, що, до того ж, озвучить інший (диктор на телебаченні).

8. Застарілі уявлення про характер праці в сфері матеріального виробництва

В усі професії, і насамперед у робітничі, впроваджується складна й цікава техніка, підвищується культура праці. (А комп’ютер впроваджується абсолютно всі сфери діяльності – аж до тваринництва).

9. Підмінюють вибір професії вибором рівня освіти або місця її здобуття.

Більш виправданою є позиція, коли людина спочатку вирішує, чим би вона хотіла займатися, а потім розглядає можливі варіанти здобуття конкретної професії, а не виходить з бажання вчитися в певному місці або просто одержати вищу освіту як таку, не важливо, за якою спеціальністю.

Якщо абітурієнт, бажаючи опанувати певною професією, не зміг вступити на навчання саме туди, куди хотів, логічніше зберегти вірність професії та пошукати інших варіантів її здобуття. Наприклад, піти отримувати не вищу, а середню фахову освіту, маючи на увазі, що в перспективі буде можливість продовжити навчання й у виші. Це краще, ніж вступати на свідомо не цікаву для себе спеціальність, нехай навіть і в престижному університеті.

10. Невміння (небажання) розбиратися у своїх особистісних якостях (схильностях, здібностях, інтресах)

Робити своєю професією доцільно те, що подобається і що добре виходить. Звичайно, це звучить банально, однак дуже часто на це не звертають уваги.

Іноді вважають це взагалі неважливим (буду робити що завгодно, аби тільки добре платили). Але людина не зможе досягти високих результатів у тій роботі, яка не відповідає її індивідуальним особливостям або просто неприємна. Крім того, навряд чи така людина відчуватиме себе щасливою, розуміючи, що вона “викидає з життя” величезну кількість часу й сил в обмін на гроші.

Ще одна причина такої помилки – незнання власних здібностей та інтересів. Неможливо сказати, чи сподобається робота та чи буде вона добре виходити, не спробувавши себе в чомусь подібному. Звісно, далеко не всі роботи вдасться спробувати на особистому досвіді, попередньо не здобувши відповідної освіти. Але в таких випадках можна робити висновок про схильність до них за непрямими ознаками: інтерес до конкретної сфери, бажання активно отримувати інформацію про діяльність таких фахівців, легкість осмислювання та запам’ятовування цих відомостей.

Розібратися в собі тобі допоможуть профконсультанти, батьки, учителі, товариші.

Корисними також можуть виявитися психологічні тести, а також статті й публікації на тему популярної психології. Однак май на увазі, що серед них багато непрофесійних, так що стався критично як до результатів тестів, так і до того, що пишуть у психологічних книжках. Завдання популярних тестів – активізація діяльності по самопізнанню (самоспостереженню, самоаналізу), а не видача тобі готової відповіді на питання про те, ким бути або наклеювання ярлика про те, який ти.

11. Незнання/ недооцінка своїх фізичних особливостей, недоліків, істотних при виборі професії

Існують професії, які можуть бути тобі протипоказані, тому що вони можуть погіршити твій стан здоров’я.

Таких професій небагато й до них належать, в основному, ті, у яких потрібна тривале напруження тих або інших фізіологічних систем. Комп’ютерники сильно напружують очі, а льотчики – серце…

12. Незнання основних дій, операцій та їхнього порядку при розв’язку, обмірковуванні завдання при виборі професії

Коли ти вирішуєш завдання по математиці, то виконуєш певні дії в певній послідовності. Було б розумно підійти також і до вибору професії.

Не сприймай жодні інструкції буквально, краще навіть, якщо ти творчо підійдеш до справи й розробиш для себе свій власний план – список необхідних для вибору професії дій. Сюди можуть бути включені: аналіз пропозицій на ринку освіти, аналіз попиту на ринку праці, об’єктивна оцінка своїх здібностей, схильностей, знань (за допомогою тестів або ще якось) тощо.

13. Прислухаються до думки людей, не компетентних у питаннях вибору професії.

Так вже сталося, що давати поради, у тому числі й щодо того, “ким бути”, дуже люблять багато наших співвітчизників. Проте обґрунтовано порекомендувати щось у такій серйозній сфері, як професійне самовизначення, можна тільки за умови збігу кількох моментів.

А саме: знання специфіки тих професій, про які йдеться, а також ситуації на ринку праці; знання індивідуально-психологічних особливостей того, хто робить вибір; розуміння сутності психологічних проблем, які виникають на різних етапах професійного самовизначення.

Зрозуміло, що обґрунтовано міркувати про це може або спеціально підготовлений професіонал (психолог, працівник служби зайнятості), або той, хто дуже добре знає вас і знає з власного досвіду про певну групу професій.

Коментарi